Печінка важить приблизно 1,5 кг і є найбільшим внутрішнім органом людини.1 Це метаболічний центр, який бере участь у виробництві, зберіганні й утилізації жирів, цукру і білків, відфільтровує токсини, алкоголь та інші шкідливі речовини, виробляє важливі для перетравлювання жирів жовчні кислоти й холестерин, а також створює різні гормони.1,2
У медицині для запалення печінки використовується термін «гепатит», що походить від грецького слова hepar — печінка. Закінчення «-тит» означає запалення. Хвороба може виникати, зокрема, через зловживання алкоголем, збій імунної системи (так званий автоімунний гепатит), запалення жовчних протоків, надмірне вживання ліків, які пошкоджують печінку, або через жирову трансформацію печінки, часто в поєднанні з надмірною вагою і цукровим діабетом.3
Також викликати запалення печінки можуть деякі віруси. Наразі відомо п’ять різних типів гепатиту, які позначаються літерами від А до Е.3
Гепатити B, C і D мають особливе медичне значення. Вони можуть переходити в хронічну форму і спричиняти серйозні ускладнення, як-от цироз і рак печінки.3
У таблиці нижче наведено огляд різних форм гепатиту.4-7
Незважаючи на свою багатофункціональність, печінка не може викликати біль. Тому запалення печінки часто протікає абсолютно непомітно або з дуже неспецифічними симптомами, які хворий не вважає ознаками захворювання печінки.3 Це дуже небезпечний момент. Людям, у яких тривалий час спостерігається виснаження, відчуття тиску в правій верхній частині живота, біль у суглобах, свербіння або потемніння сечі, з міркувань безпеки слід звернутися до лікаря.3,8 Пожовтіння шкіри й очей (жовтяниця), сильний біль у верхній частині живота, блювота і сильна втома переважно виникають лише у важких випадках.3 Лікар може зробити лабораторний аналіз крові, щоб перевірити конкретні печінкові показники, і якщо вони підвищені, призначити обстеження на наявність вірусної інфекції.3,9
Печінка спочатку намагається власними силами усунути пошкодження шляхом вироблення нових здорових клітин. У разі тривалого хронічного запалення вона часто вже не в змозі це зробити, і клітини печінки замінюються рубцевою сполучною тканиною — розвивається фіброз. Фіброзна печінка все ще може виконувати свої функції. Однак прогресуюче рубцювання в кінцевому підсумку призводить до цирозу.
На цьому етапі печінка вже не може повноцінно брати участь у метаболізмі й детоксикації організму. Перетворення фіброзу на цироз — повільний процес, який може тривати багато років і навіть десятиліття.10
До важких ускладнень цирозу належать скупчення рідини в тканинах (набряк) і в черевній порожнині (асцит), підвищена схильність до кровотечі, варикозне розширення вен у стравоході й захворювання головного мозку.10
Загалом кожен пацієнт із цирозом печінки має підвищений ризик розвитку раку печінки. Хвороба вражає до 8% пацієнтів із цирозом, але рівень ризику залежить від причини виникнення цирозу: 2% в разі хронічного гепатиту B, 3-8% в разі хронічного гепатиту C.11
Якщо ти хочеш дізнатись більше про гепатит B, тут ти знайдеш багато корисної інформації.
Що взагалі таке гепатит C? Тут ти можеш отримати важливі пояснення.
Дізнайся більше про гепатит D! Чи він відрізняється від гепатиту B? Як ти можеш захиститись?
